Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лопіна Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Журавльова Л. В. Легенева гіпертензія в осіб зрілого віку: труднощі діагностики [Електронний ресурс] / Л. В. Журавльова, М. В. Філоненко, Н. А. Лопіна // Медицина транспорту України. - 2013. - № 2. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2013_2_14 Представлено клінічний випадок пацієнта з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією - рідкісним і тяжким хронічним захворюванням з несприятливим прогнозом. Описано алгоритм діагностики захворювання відповідно до процесу прийняття рішень у клінічній практиці. Підкреслюється необхідність широкого проведення диференційної діагностики в разі вираженої задишки у вікових пацієнтів, особливо коли інтенсивність задишки непропорційна тяжкості основного захворювання серця або легень і якщо звичайна терапія не дає очікуваного ефекту. Рання діагностика ідіопатичної легеневої артеріальної гіпертензії життєво важлива в сучасній терапії з метою покращання якості та тривалості життя таких пацієнтів. У результаті проведеного лікування в пацієнта вдалося досягти істотного клінічного покращання: зменшення виразності симптомів, підвищення толерантності до фізичних навантажень за тестом із 6-хвилинною ходьбою, зменшення функціонального класу серцевої недостатності, поліпшення прогнозу. | ||
| 2. | 
Лінська Г. В. Прогностичне значення фрамінгемської шкали та деяких біохімічних показників щодо ризику цереброваскулярних подій у мешканців північного сходу України [Електронний ресурс] / Г. В. Лінська, Л. І. Аборнєва, Н. Г. Лопіна // Український вісник психоневрології. - 2014. - Т. 22, вип. 3. - С. 20-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2014_22_3_6 | ||
| 3. | 
Лопіна Н. А. Взаємов’язок рівня фракталкіну з немодифікованими і модифікованими чинниками серцево-судинного ризику, вираженістю атеросклерозного ураження вінцевих судин [Електронний ресурс] / Н. А. Лопіна // Львівський клінічний вісник. - 2016. - № 4. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2016_4_11 | ||
| 4. | 
Журавльова Л. В. Використання альфа-ліпоєвої кислоти в лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця із цукровим діабетом 2-го типу та без нього [Електронний ресурс] / Л. В. Журавльова, Н. А. Лопіна // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 65-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2018_23_1_10 | ||
| 5. | 
Лопіна Н. Практико-орієнтований кейс-метод навчання в системі безперервної медичної освіти на основі інформаційних веб-технологій [Електронний ресурс] / Н. Лопіна, Л. Журавльова // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2018. - Вип. 3-4. - С. 67-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NPO_2018_3-4_12 | ||
| 6. | 
Целуйко В. Й. Фібриляція передсердь при гострому коронарному синдромі: клініко-анамнестичні особливості та вплив на перебіг [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Ф. Б. Салем, Н. А. Лопіна, І. В. Кузнецов // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - № 1. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2019_1_6 Мета роботи - визначити клініко-анамнестичні показники, асоційовані з розвитком фібриляції передсердь (ФП) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) та оцінити вплив цього порушення ритму на перебіг інфаркту міокарда в госпітальний період. У дослідження, яке мало ретроспективний та проспективний етапи, загалом залучили 206 пацієнтів з ГКС (середній вік (65,00 +- 10,75) року; 63,0 % чоловіків), госпіталізованих у центр проведення перкутанних коронарних втручань. До проспективного спостереження залучили 125 пацієнтів з ГКС. Залежно від наявності ФП хворих на ГКС розподілили на дві групи: 1-ша група (n = 65) - хворі з ГКС та ФП, 2-га група (n = 60) - хворі з ГКС без ФП. Хворі з ГКС та ФП були розділені на дві підгрупи: підгрупа 1а - хворі з ГКС, у яких клінічний перебіг у гострий період ускладнився розвитком ФП (n = 51; 77,3 %), та підгрупа 1б - хворі з ФП, відомою раніше (n = 14; 22,7 %). У 1-й групі було статистично значуще більше пацієнтів з ГКС з елевацією сегмента ST, ніж у 2-й (відповідно 86,2 та 61,7 %; p = 0,0021). Більшість хворих мали гостру серцеву недостатність I класу за Killip. При цьому в пацієнтів 1-ї групи частіше реєстрували II і III класи гострої серцевої недостатності за Killip, і ці хворі належали до підгрупи 1а, тобто інфаркт міокарда на тлі ФП мав тяжчий перебіг. У 1-й групі статистично значуще частіше реєстрували анемію (відповідно 29,2 та 10 %; p = 0,0109). У 1-й групі зареєстровано більше хворих із супутнім цукровим діабетом 2-го типу, ніж у 2-й групі (відповідно 33,8 та 25 %). У хворих 2-ї групи тромболізис проводили частіше, ніж у пацієнтів 1-ї групи (відповідно 20 і 10,8 %). У 2-й групі у більшої частки хворих застосовували статини в анамнезі порівняно з пацієнтами 1-ї групи (відповідно 5 і 1,5 %). Також хворі 2-ї групи частіше приймали інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту/блокатори рецепторів ангіотензину II в анамнезі порівняно з пацієнтами 1-ї групи (відповідно 35 і 24,6 %). Госпітальні ускладнення частіше реєстрували в пацієнтів підгрупи 1а, ніж підгрупи 1б. Висновки: результати дослідження свідчать про наявність прямого зв'язку між ризиком розвитку ФП при ГКС та цукровим діабетом, анемією, серцевою недостатністю. У хворих з ГКС та ФП частіше спостерігається розвиток ускладнень у гострий період та формування патологічного зубця Q в подальшому. | ||
| 7. |
Лопіна Н. Програма підвищення кваліфікації педагогів закладів вищої медичної освіти з використання інформаційно-освітніх веб-технологій в медичній освіті [Електронний ресурс] / Н. Лопіна, Л. Журавльова // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2019. - Вип. 1. - С. 60-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NPO_2019_1_12 | ||
| 8. |
Целуйко В. Й. Предикторна цінність ехокардіографічних показників щодо виникнення фібриляції передсердь у хворих з гострим коронарним синдромом [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - № 2. - С. 39-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2019_2_6 Мета роботи - визначити предикторну цінність ехокардіографічних показників щодо ризику розвитку фібриляції передсердь (ФП) у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) протягом госпітального періоду захворювання. Обстежено 125 пацієнтів з ГКС, госпіталізованих у центр проведення перкутанних коронарних втручань протягом чотирьох років у період 2015 - 2018 рр., серед яких у 65 була ФП. Хворих розділено на групи відповідно до наявності у них ФП. У групу 1 було об'єднано хворих із ФП, із них пацієнти, в яких ФП уперше виникла протягом госпіталізації з приводу ГКС, становили підгрупу 1а (n = 41); хворі, у яких ФП спостерігалася до розвитку ГКС, становили підгрупу 1б (n = 24). До групи 2 увійшли хворі без ФП за даними анамнезу та протягом госпіталізації (n = 60). Хворі з ФП групи 1 мали статистично значуще більше значення кінцевосистолічного розміру лівого передсердя, ніж хворі групи 2 (p | ||
| 9. | 
Целуйко В. Й. Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Ф. Бен Салем, Н. А. Лопіна // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 2. - С. 23-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_2_5 Мета роботи - вивчити особливості ураження коронарних артерій (КА), за результатами селективної коронарної ангіографії, у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) та фібриляцією передсердь (ФП). Обстежено 125 пацієнтів з ГКС, госпіталізованих у центр проведення перкутанних коронарних втручань протягом чотирьох років у період 2015 - 2018 рр., серед яких у 65 була ФП. Критерієм залучення в дослідження була наявність ГКС; критеріями вилучення були наявність тяжких супутніх захворювань (активні онкологічні процеси, хронічна ниркова недостатність IV ступеня тощо), вади серця, відмова пацієнта від участі в дослідженні. Хворих розділили на групи відповідно до наявності у них ФП. У групу 1 було об'єднано хворих з ФП, причому хворі, у яких протягом госпіталізації з приводу ГКС вперше виникла ФП, становили підгрупу 1а (n = 41); хворі, у яких ФП спостерігалася до розвитку ГКС, становили підгрупу 1б (n = 24). До групи 2 увійшли хворі без ФП за даними анамнезу та протягом госпіталізації (n = 60). Наявність ФП до розвитку ГКС пов'язана з поширенішим атеросклеротичним пошкодженням КА, багатосудинним ураженням, статистично значущо більшою середньою кількістю бляшок на пацієнта (2,87 +- 0,46 проти 2,31 +- 0,34; p = 0,00001), більшою середньою кількістю уражених сегментів на пацієнта (2,78 +- 0,42 проти 2,43 +- 0,37; p = 0,0015), більшою середньою кількістю гемодинамічно значущих стенозів КА (2,22 +- 0,33 проти 1,60 +- 0,24; p = 0,00001) та пошкодженням проксимальних ділянок КА (p = 0,0001). Висновки: ускладнення перебігу ГСК розвитком першого епізоду ФП частіше спостерігається у хворих з ангіографічно інтактними коронарними судинами, за умови односудинного атеросклеротичного ураження КА та при залученні в атеросклеротичний процес стовбура лівої КА. У хворих з ГКС та ФП, що виникла вперше, рівень NT-proBNP вищий порівняно з групою хворих без ФП та з групою хворих з ФП, що передувала розвитку ГКС, особливо у хворих із односудинним пошкодженням КА (p = 0,001). | ||
| 10. | 
Лопіна Н. А. Структура інформаційно-освітнього веб-середовища та веб-сайту клінічної кафедри вищого медичного навчального закладу [Електронний ресурс] / Н. А. Лопіна, Л. В. Журавльова // Медична освіта. - 2019. - № 2. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2019_2_7 | ||
| 11. |
Лопіна Н. А. Електронна база клінічних випадків як спосіб безперервного практично-орієнтованого фахового розвитку медичних спеціалістів [Електронний ресурс] / Н. А. Лопіна, Л. В. Журавльова // Медична освіта. - 2019. - № 2. - С. 96-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2019_2_20 | ||
| 12. |
Лопіна Н. Програма підвищення кваліфікації викладачів закладів медичної освіти (на прикладі електронного навчального курсу "Основи методології розробки електронних курсів у сфері медичної освіти") [Електронний ресурс] / Н. Лопіна // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2020. - Вип. 3. - С. 49-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NPO_2020_3_8 | ||
| 13. | 
Лопіна Н. А. Структура курсу "Основи методології розробки електронних курсів в сфері медичної освіти” після запровадження дистанційного навчання у зв’язку з пандемією COVID-19 у світі [Електронний ресурс] / Н. А. Лопіна // Освітній дискурс. - 2020. - Вип. 24. - С. 79-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eddcsp_2020_24_8 | ||
| 14. | 
Лопіна Н. А. Результати електронного навчального курсу "основи методології розробки електронних курсів у сфері медичної освіти" [Електронний ресурс] / Н. А. Лопіна // Вісник післядипломної освіти. Серія : Педагогічні науки. - 2020. - Вип. 13. - С. 140-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpopn_2020_13_12 | ||
| 15. | 
Лопіна Н. А. Оцінка базових умінь і навичок, вмотивованості та думки педагогічних працівників у сфері медичної освіти щодо запровадження новітніх технологій дистанційного формату навчання у повсякденну педагогічну роботу [Електронний ресурс] / Н. А. Лопіна // Інноваційна педагогіка. - 2020. - Вип. 25(1). - С. 79-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/innped_2020_25(1)__17 | ||
| 16. | 
Лопіна Н. Створення електронних екзаменаційних білетів засобами платформи дистанційного навчання MOODLE [Електронний ресурс] / Н. Лопіна // Освітологічний дискурс. - 2020. - № 3. - С. 156-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2020_3_12 | ||
| 17. |
Лопіна Н. А. Нова парадигма кардіогематологічного моніторингу у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію, які приймають інгібітори тирозинкіназ [Електронний ресурс] / Н. А. Лопіна, І. С. Дягіль, І. В. Дмитренко, Д. С. Гамов, Д. О. Лопін // Український кардіологічний журнал. - 2022. - Т. 29, № 1-2. - С. 72-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2022_29_1-2_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |